Námestie mieru 2, 080 01 Prešov, IČO: 37870475
  • Cловацькый язык
  • Aнглийскый язык
  • Hемецкый язык
  • Французскый язык
  • Польскый язык
  • Pусскый язык
  • Mадярьскый язык
  • Yкраїнськый язык

 

Tекстовая версиякарта сайтапечать Send page by e-mail RSS

 

 
Späť

Yнікатны містя Пряшівского краю

Де в Пряшівскім краю?

Унікальні місцевості Пряшівського краю:

Бардеёв – історічный центер

Бардеёв належить к найкрасшым містам Словакії. Говорить ся му ай „найґотічнїше“ місто. Містьска памяткова резервація вєдно з комплексом будов, котры творять жыдівске субурбіум, была в роцї 2000 записана со Списку світовой културной дїдовизны УНЕСКО.

Найвзацнїшов із середнёвічных будов є монументална ґотічна базіліка святого Еґідія. Має 11 ґотічных вівтарїв з табловыма мальбами, котры належать к европскым унікатам. Інтересне є штирикутне намістя, лемоване з трёх боків міщаньскыма домами, котры несуть знакы ґотічной і ренесанчной архітектуры. К найцїннїшым памяткам належить містьска радніця (уряд), котра была як перша на Словакії збудована в ренесанчнім штілї. Не менше інтересныма суть башты міста.

Фортіфікачна сістема Бардеёва належить к найдоконалїшым і найзаховалїшым середнёвічным містьскым баштам в Европі.

Левоча

Місто є звязане передовшыткым з меном славного середнёвічного рїзбяря Майстра Павла. В ёго дїлни быв в роках 1507 – 1518 выготовленый унікатный пізноґотічный вівтарь Дївы Марії і св. Якуба Апостола, найвысшый на світї. Вырїзаный є з липового дерева і має розміры 18,6 на 6,2 метры. Крыла вівтаря суть з єдного боку здоблены рельєфами, з другого мальбами на таблах. У вівтарній скрини суть монументалны сохы Мадоны з дїтваком, св. Якуба старшого і св. Яна апостола.

Червеный Клаштор

Взацный културно-історічный обєкт з року 1320 ся находить недалеко рікы Дунаєць в словацько-польскім пригранічу. Є спятый з двома вызначныма особностями – природным лїчітелём, зберателём зїля і конштруктером лїтаючой машыны монахом Ціпріаном і освітяньскым священиком Ромуалдом Гадбавным, автором першого словацького перекладу біблії (1750).

Соливар

В містьскій части Пряшова-Соливарї ся находить унікатна збірка в рамках Словакії, але і Европы, технічных памяток, котры документують добываня і далше спрацованя камінной соли в реґіонї, котра зачала в роцї 1572.

Цїлый комплекс є зложеный з ґапля, засобників солянкы, варнї соли, котра мала назву Франтїшек, складу соли, клопачкы і далшых обєктів.

Опаловы банї на Дубнику

Найзнаміша локаліта опалу ся находить на Дубнику і на Лібанцї при селї Червеніця в Сланьскых верьхах коло Пряшова. В роцї 1775 ся ту выдоловав найбівшый опал на світї. Дістав назву Гарлекін. Важить 594 ґрамів (3000 каратів) і є уложеный в збірках Природознавчого музея у Відню. В роцї 2012 ся обновило добываня дорогоцїнного опалу, а од року 2015 суть приступны просторы банї про турістів.

Музей модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях

Од року 1991 є в Міджілабірцях отвореный Музей модерного уменя Енді Варгола. Дотеперь є у збірковім фондї музея веце як 150 взацных оріґіналных образів закладателя поп-арту. Експозіція документує походжіня автора, котрого родічі ся народили в недалекім русиньскім селї Микова.

Спіськый град і памяткы околіцї

Історічнов домінантов Спіша є комплекс твореный Спіськым градом, Спіськов капітулов і Спіськым Підградём. Спіськый град з розлогов веце як штири гектары є поважованый за єден з найвекшых градів у середнїй Европі. „Словацькый Ватікан“ – Спіська Капітула была европсков рарітов, бо была выключно центром князїв, пізнїше центром спіського препошта, а од року 1776 Спіського єпіскопства. Комплекс доповнять в недалекій Жегрї збудованый Костел св. Духа з уніканыма фресками з 13. стороча.

Історічный центер Левочі быв заложеный в 13. і 14. сторочу внутрї башт. Переважна часть локаліты ся заховала і находить ся ту Костел св. Якуба з 14. стороча з десятёма вівтарями з 15. і 16. стороча і інтереснов збірков многофаребных робот в пізнім ґотічнім штілї. Вівтарь высокый 18,6 метра, котрый збудовав коло року 1510 Майстер Павел з Левочі, є найвысшым деревяным ґотічным вівтарём на світї.

Народна архітектура

В Пряшівскім краю ся находять дві цїнны памяткы народной архітектуры (Ждяр і Остурня) і штири музеї народной архітектуры в природї (Любовняньскый музей в Старій Любовни, Шаріськый музей в Бардеёвскых Купелях, Вігорлатьскый музей в Гуменнім, Музей україньской културы – сканзен в природї у Свіднику).

Комплекс деревяных храмів

Деревяны храмы суть шпеціфічным прикладом сакралной архітектуры. Народны ставителї в них звічнили гармонію душы чоловіка з природов і снагу одрїзати ся од каждоденного світьского жывота.

Цїнностёв народной архітектуры є 26 деревяных храмів на теріторії Пряшівского краю. Первістно были храмы ґрекокатолицькы, пізнїше ся дакотры змінили на православны. Домінують в них унікатны карпатьскы іконы, котры суть звычайно всаджены до іконостасу выздобленого в штілї барока і рокока. Выняткову цїлосвітову цїнность мають деревяны храмы Карпатьского облука, котры были в роцї 2008 записаны до Списку світовой културной дїдовизны УНЕСКО. Суть то: римокатолицькый Костел св. Франтїшка з Ассісі в Гервартові з року 1500, Євангелічный артікуларный костел в Кежмарку (1717), ґрекокатолицькый Храм св. Миколая в Бодружалю (1658) і ґрекокатолицкый Храм св. Михала Архангела в Ладомировій (1742).

Купелї

На теріторії історічного Шаріша і Спіша ся находить множество мінералных жрідел. Найзнамішы суть квасна вода у Вышнїх Ружбахах, Новій Любовни, Бардеёвскых Купелях, Ціґелцї, Сивій Брадї, Балдовцях, Ґановцях, Липовцях і в Шіндлярю. В Бардеёвскых Купелях, Вышнїх Ружбахах і в Новій Любовни взникли уж в минулости вызначны купелї.

Пралїсы Полонин

Народный парк Полонины (выголошеный за природну резервацію в роцї 1993) є частёв єдиной трілатералной біосферічной резервації на світїМіджінародной біосферічной резервації Выходны Карпаты. Суть то найвекшы пралїсы на Словакії, котры были в роцї 2007 загорнуты до Списку світовой културной і природной дїдовизны УНЕСКО.

Татры

Татраньскый народный парк (ТАНАП) ся став в роцї 1949 першым народным парком на Словакії. Зо своїма взацныма сортами флоры і фавны належить к нашым найвзацнїшым природным кленотам.

 

Режим работы

Уряд Пряшівского самосправного краю
Понедельник
- 13.00 - 15.00
Вторник
9.00 - 11.30, 13.00 - 15.00
Среда
9.00 - 11.30, 13.00 - 15.00
Четверг
9.00 - 11.30, 13.00 - 15.00
Пятница
9.00 - 11.30 -

Прием корреспонденции
Понедельник - Пятница

7.30 - 12.00 12.30 - 15.00

КОНТАКТ

Уряд Пряшівского самосправного краю
Наместие миеру 2
080 01 Пряшів
Словакия

Balentová Viera 
viera.balentova@vucpo.sk 
051/70 81 534 
Anglická verzia  Nemecká verzia 

Mattová Patrícia
patricia.mattova@vucpo.sk
051/70 81 535
Anglická verzia  Nemecká verzia 

Sendek Stanislav
stanislav.sendek@vucpo.sk 
051/70 81 517
 
Francúzska verzia

cezhrprogramy@vucpo.sk

 

  

Publikované: 10.12.2015 / Aktualizované: 14.12.2015 To the topPrint